Кредит - відповідальне рішення підприємця, що може дати як поштовх до розвитку, так і причину неприємних наслідків. Тому рішення брати кредит надважливо розраховувати наперед. Треба відразу розглядати найкращий і найгірший сценарії щодо джерел виплат по кредиту. Але бізнес переважно пов'язаний із ризиком. Тому правильні розрахунки допоможуть цей ризик зменшити.

   При кредитуванні маємо визначений наперед план виплат і тому досить легко вирахувати складову кредиту у вартості хвилини роботи обладнання на яке брали кредит. Важливо, як і у розрахунках попередніх статей витрат, враховувати планове середнє навантаження щоб максимально збільшити шанси на вчасну виплату, або у випадку 100% навантаження достроково погасити кредит.

   Як варіант, статтю Кредит можна розглядати як власну позику чи інвестицію особистих коштів. 

   Гроші повинні працювати і приносити прибуток. Через ризик неповернення вкладених грошей потрібно інвестувати у різні напрямки діяльності чи різне обладання. Це, хоч і зменшить прибутки, але зробить їх більш стабільними і менш ризикованими. Аналіз бізнеспланів та ринків збуту дозволить краще оцінити і зменшити ризики при прийнятті рішення про кредит.

   Амортизація - розуміння підприємцем того, що обладнання працює лише певний обмежений час, і за цей час воно буде потребувати поточних ремонтів та обслуговування, а згодом це обладнання потрібно буде замінити на нове. Обладнання у процесі роботи буде старіти і знецінюватися. Відповідно вартість при потребі продажу буде з часом зменшуватися. Для компенсації цих втрат підприємець створює фонд амортизації.

   У кращому разі фонд амортизації дозволяє закріпити набутий розвиток підприємства у вигляді суми залишкової вартості обладнання і накопиченого фонду амортизації.
Зазвичай накопичена сума амортизації дає можливість підтримувати обладнання у робочому стані, виконувати поточні і капітальні ремонти, можливо навіть замінювати обладнання на нове.
У разі гіршого сценарію - браку завантаження обладнання чи процесу у який були інвестовані кошти, фонд амортизації може стати додатковим ресурсом для повернення кредиту і, відповідно - виживння підриємства.

   Треба знати ресурс роботи обладнання (отримати таку інформацію можна від виробника обладнання). Потім визначити (зробити прогноз) скільки часу має працювати обладнання до виробітку ресурсу. 

   Розглянемо варіант частини таблиці бізнес-плану по статтях Кредит і Амортизація. 

   Змінюючи значення в таблиці, що позначені зеленим кольором можна моделювати можливі ситуації і бачити результат виражений у грошах на вибрану одиницю часу.

   Кожна стаття витрат у загальному бізнесплані складає частину вартості хвилини роботи однієї операції що створює продукт і його загальну вартість.

Використано фрагмент кадру з фільму "За двома зайцями".
"- Пиши вексель, Рупь - за рупь."

   Ця публікація є продовженням попередньої «Початок ціноутворення – початок планування бізнесу».

   Нове покоління підприємців, які (з невідомої мені причини) не отримали базової економічної освіти, з подивом споглядають бухгалтерську бюрократію і не бажають вникати в саму суть бухгалтерії. Ці підприємці наймають бухгалтера, щоб той впорядковував справи і готував звіти в податкову. У той же час дивуються: куди ж поділися так важко зароблені гроші?

   Є й такі підприємці, що не потребують бухгалтера, бо закон дозволяє сплатити відсоток від загального доходу. Навіщо ж заморочуватися? Але, «поганий той солдат, що не мріє стати генералом».

   Справжні підприємці планують розвиток своєї справи. Навіть якщо підприємець починає справу самотужки, він має думати наперед про делегування своїх дій майбутнім працівникам – операторам, менеджерам, бухгалтерам, директорам, прибиральницям, водіям і т.д. Підприємець має думати про залучення різноманітних ресурсів, залучення партнерів, постачальників, роботу з клієнтами. План розвитку підприємства має вкладатися у чіткі часові рамки.

   Отже, пропоную спрощений набір статей для розуміння складових вартості часу у виробництві чи наданні послуг. Цей набір може бути відкоригований підприємцем відповідно до потреб його бізнесу.

Оператор – фонд зарплати оператора (чи цілої бригади) – безпосереднього виконавця операції (роботи).

Менеджер – фонд зарплати менеджера (менеджерів), який працює з клієнтом і формує план роботи оператора.

Керівник – фонд зарплати директора (групи керівників).

Бухгалтер – фонд зарплати бухгалтера (відділу бухгалтерії).

Вантажник – фонд зарплати вантажника (вантажної бригади).

Сисадмін – фонд зарплати системного адміністратора (відділу системних адміністраторів).

Механік – фонд зарплати механіка (бригади механіків).

Оренда приміщення – фонд для оплати оренди приміщення.

Рентабельність – фонд для планування рентабельності.

Електроенегрія – фонд для планування оплати затрат електроенергії.

Кредит – фонд для планування погашення кредиту (наприклад за придбане обладнання).

Амортизація – фонд для планування витрат на обслуговування/ремонт обладнання.

Опалення  – фонд для планування витрат на опалення.

Господарські витрати  – фонд для планування господарських витрат.

Зв'язок  – фонд для планування витрат на інтернет, телефонію тощо.

Розвиток  – фонд для планування витрат на розвиток (нові комп'ютери, програмне забезпечення тощо).

Реклама  – фонд для планування витрат на рекламу.

Податок на прибуток  – фонд для планування сплати податку (вираховується з набору наявних статей, які вважаються прибутком).

Єдиний податок  – фонд для планування сплати податку (вираховується з набору наявних статей).

ПДВ  – фонд для планування сплати податку на додану вартість (вираховується з набору наявних статей).

   Наведені вище статті, за винятком статей для сплати податків, можна розрахувати за принципом, наведеним у попередній публікації «Початок ціноутворення – початок планування бізнесу», і звести у загальну електронну таблицю з підсумком вартості одиниці часу (наприклад, хвилини). Редагуючи «апетити» цих статей, Ви побачите, скільки і чому саме стільки коштує Ваш ЧАС.

   Статті для розрахунку сплати податків треба формувати у логічній послідовності, відповідно до суті цих статей. Наприклад, якщо підприємець сплачує податок на прибуток, то при плануванні має визначити зі своїм бухгалтером (чи економістом, чи консультантом з податкової), які зі статей вважаються прибутком. Тоді з суми цих статей треба порахувати відсоток податку для планового розрахунку (ввести відповідну формулу в електронній таблиці) і отримати конкретне значення у грошовому вимірі. Це також буде частиною вартості одиниці часу. Те саме стосується статті ПДВ або, в іншому випадку, статті Єдиний податок – залежно від вибраної системи оподаткування.

   У нашому випадку, Зарплатний фонд – це узагальнена сума зі всіма зарплатними податками і відрахуваннями, в т.ч. фондом відпустки. Щоб зрозуміти, скільки ж фактично працівник отримає грошей, потрібно з фонду зарплати вирахувати всі зарплатні податки і збори. Про це йтиметься у наступних публікаціях. Підприємцю і працівникам важливо зрозуміти, яка ж насправді сума податків буде сплачена державі. Багато підприємців не усвідомлюють простого факту, що фонд зарплати генерує ще 20% ПДВ від свого значення. Отже, чим більший фонд зарплати, тим пропорційно більша частка ПДВ.

   Приклад набору статей у плановому розрахунку вартості операції. 

   У таблиці відображено варіант базового набору статей, який треба сформувати до кожної унікальної операції на виробництві, причому для кожної операції може бути свій набір величин статей. Наприклад, операція під назвою Станок№1 має свої значення (зелений колір тексту у таблиці) у статтях Кредит, Рентабельність, Фонд зарплати та в ін., а операція під назвою Різак 720 має інші значення у тому ж наборі статей. 

   У такий спосіб можна отримати чітко обґрунтовану вартість одиниці робочого часу конкретної операції на виробництві.

   Розуміння собівартості продукту, який Ви випускаєте, дає Вам додатковий ШАНС отримати адекватну винагороду у грошовому вимірі.

   Якщо ж Ви бавитеся у демпінг з будь-яких причин, тоді ви завдаєте шкоду не тільки собі, але й цілій галузі. Тому у розвинутих країнах є антидемпінгове законодавство, що має на меті зберегти добробут своїх громадян.

У наступних публікаціях висвітлимо Фонд зарплати у розрізі нарахованих і утриманих податків, відпускних та інших зборів та принципи формування інших статей-фондів. 

   Підприємець має усвідомлювати всі ролі, які він виконує для подальшого успішного розвитку підприємства, має закладати фонди зарплат по видах дій чи операцій що виконує. Щоб у перспективі можна було делегувати ці дії чи операції іншій особі-працівнику і мати можливість дати за це заробітню плату. Приклади фондів зарплат: фонд Виконавця, Менеджера, Директора, Бухгалтера, Юриста, Економіста, Водія, Прибиральника, Механіка, Сисадміна, тощо. Це вже варто зробити, навіть якщо підприємець починає діяльність сам. Розвиток варто планувати наперед.

   Пропонуємо наступний варіант розподілу ролей на підприємстві.

Виконавець - особа (чи група осіб) яка безпосередньо працює за станком чи обладнанням, виконує роботу створюючи продукт чи послугу, отримує завдання від Менеджера або безпосередньо від клієнта (в останньому випадку виконує фунції Менеджера).
Менеджер - особа яка спілкується із замовником, розраховує поопераційно проект роботи, створює калькуляцію, погоджує ціну і приймає рішення про початок виконання замовлення, контролює хід виконання роботи, формує первинну документацію і підписує видачу замовнику готової продукції чи послуги. На кожному підприємстві можуть бути свої варіанти чи їх комбінації.
Директор - особа яка контролює всі процеси на підприємстві, займається поточним плануванням. Може залучатися до стратегічного планування Власниками підприємства.
Бухгалтер забезпечує правильність ведення бухгалтерського обліку та формування звітів у відповідні державні органи.
І так далі...

   Фонд зарплати Виконавця це та планова сума коштів, яка буде потрібна підприємству для виплати особі Виконавця - зарплати, відпускних, нарахованих і утриманих податків, зборів, страховки. Те саме стосується фондів зарплат інших осіб чи груп осіб. Формування фонду зарплати можна виконати за принципом, що описаний у попередній статті http://businessmate.com.ua/index.php/bizplan-start де замість "Вартість обладнання" можна вказати "Фонд зарплати Виконавця". Але в цьому випадку необхідно врахувати наступне. Виконавець зможе отримати в руки лише частину фонду зарплати і у відповідний час. Решту фонду буде розподілено згідно вище складеного плану (по ролях чи посадах) і у відповідності до законів держави.

   Бухгалтер інакше розуміє термін "фонд зарплати", через намагання держави замаскувати реальний розмір податків (розділяй і володарюй) у формі поділу на "утримані" та "нараховані" податки. Але Директор має чітко розуміти яка саме частина грошей, що отримана від клієнта, буде витрачена на забезпечення виплати зарплати, податків і зборів. Тобто, якщо є визначена сума, що має отримати працівник, то відразу треба сформувати відповідні суми для сплати всіх податків.

   Також треба розуміти, що заробітна плата разом з нарахованим ЄСВ є складовою собівартості готової продукції і буде входити до бази нарахування ПДВ 20%, якщо підприємець чи підприємство є платником податку на додану вартість.

   Для прикладу розглянемо (станом на 01.07.2019) один із варіантів системи розподілу Фонду заробітньої плати в Україні.

   Зазвичай бухгалтер виходить із поняття "ставка" і від цього веде всі розрахунки виплат зарплати, податків, нарахувань і зборів. Але директор чи власник бізнесу розуміє те, що мусить правильно розподілити суму грошей, плановану чи вже отриману від замовника. Тому пропоную розглянути наступну електронну таблицю яка детально розкладає все на свої місця.

   Скачати цю таблицю в форматі Excel

   Для прикладу, у цій таблиці підбираючи значення "Фонду зарплати" і "Ставки" можна побачити, як зміняться податки, збори та інші фонди. У випадку такого формування таблиці, якщо фонд зарплати буде перевищувати значення, що забезпечить утримання ставки, то перевищення буде формувати "Преміальний фонд". І навпаки, якщо у клітинці "преміальний фонд" буде від'ємне значення, то це буде означати що "Фонд зарплати" не зможе утримати фіксовану "ставку" і підприємство понесе збитки.

   Є три способи нарахування зарплати: фіксований, плаваючий, змішаний.

   Фіксований - чітко визначена сума до виплати працівнику на місяць/день/годину. Не залежить від об'єму роботи чи її наявності роботи.

   Плаваючий (або від виробітку) - залежить від кількості виконаної роботи. Кількість може бути виражена у різний спосіб. Наприклад одиниця продукції чи одиниця нормованого часу.

   Змішаний - забезпечення базового рівня зарплати плюс премія за понаднормові чи за перевершення мінімуму визначеної роботи.

   У той же час кожен із вищенаведених способів нарахування зарплати можна визначати через прив'язку до нормування роботи працівника чи обладнання.

   Нормування роботи дає можливість визначення продуктивності, тобто кількості випущеної продукції (послуги) на одиницю часу. Отже, нормуючи роботу, отримуємо ще одну складову у формуванні вартості одиниці часу.

   Час роботи працівника-Виконавця є визначений календарем і відповідною кількістю днів, годин і хвилин. Отже, закладаючи план фонду зарплати на місяць, можна автоматично визначити вартість робочої хвилини працівника, знаючи кількість цих хвилин на місяць. Якщо Виконавець досягне норму виробітку, що складена підприємцем, то зможе заробити запланований фонд зарплати.

   Якщо Менеджер зможе завантажити замовленнями-роботою, наприклад, 5 Виконавців працівників, То при вдвічі меншому плановому фонді зарплати Менеджера на одну операцію, Менеджер у результаті зможе заробити у два з половиною рази більшу зарплату за Виконавця.

   Регулючи планові фонди зарплат кожного працівника (Виконавця, Менеджера, Директора, Механіка, Бухгалтера, Вантажника, і т.д), підприємець у такий спосіб визначає цю частину вартості однієї хвилини роботи у процесі випуску продукції. Конкуренти не дадуть захмарно піднести ціни, а заниження ціни не дасть втримати кваліфікованих працівників. Щодо питань демпінгу чи монополії - це питання до відповідних державних органів.

   Робота виконується швидко і якісно, якщо операція є одноманітна і багато разів повторювана. Тобто цю роботу можна і треба автоматизовувати і прискорювати для зменшення собівартості і отримання конкурентної переваги на ринку.

   У такий спосіб можна поступово прийти до розуміння зарплатної частини вартості одиниці робочого часу - хвилини, що затрачається на виконання чи виготовлення продукції, врахувавши всі складові витрат, про що буде далі у наступних статтях.

Людина може вічно дивитися на три речі: як горить вогонь, як тече вода і як шеф видає зарплату. :)

   Ця публікація стосується принципів ціноутворення у сфері виробництва та послуг.

   Розкриємо суть сказаного у попередній публікації "Час – гроші". Зауважимо, що цей вислів можна доповнити тезою "гроші – це довіра". Гроші мають цінність доти, доки до них є довіра. 

   Найбільш цінним ресурсом у житті людини є час. Одним з яскравих прикладів розуміння цінності часу є винахід конвеєра Генрі Фордом. Завдяки йому авто стало доступним для простих американців. Форд розумів, як ефективно використовувати час своїх працівників.

   Час є тим спільним знаменником, до якого можна звести вимірювання всіх виробничих процесів чи процесів надання послуг. Це значною мірою стосується і торгівлі, але про це в наступних статтях.

   Для початку виберемо для себе роль Інвестора, тобто особи, яка вкладає гроші у розбудову виробництва чи послуг. Інвестор, на відміну від Мецената, хоче знати, за який час зможе повернути інвестицію і отримати прибуток. Зокрема, Інвестором може бути і банк чи фонд, який надає кредит і через певний час очікує повернення із прибутком.

   Для вимірювання часу ми користуємося такими одиницями як рік, місяць, тиждень, день, година, хвилина, секунда. Отже, ми можемо встановити, що працюватимемо певну кількість років у житті, місяців у році, днів на місяць, годин на день, хвилин на годину. Тому інвестор розуміє, що виробництво, в яке він планує вкласти певну суму грошей, буде працювати впродовж визначеного часу. І це вже є першим кроком у ціноутворенні.

   Наприклад, інвестор вкладає  $10`000, щоб придбати промислове обладнання, через 5 років повернути інвестицію і далі отримувати прибуток. Порахуємо кількість робочих хвилин обладнання за 5 років. Припустимо, що виробництво триватиме 12 місяців на рік, 20 робочих днів на місяць, 8 робочих годин на день і 60 хвилин на годину. Внесемо ці дані в електронну таблицю.

   Завантажити цю таблицю в форматі Excel

   Змінюючи планову кількість часу на певний період, можна бачити, як змінюється складова інвестиції у вартості однієї хвилини роботи обладнання.

   У такий самий спосіб треба розрахувати і решту складових вартості хвилини – рентабельність, кредит, оренду приміщення, опалення, зарплати, фонд розвитку, амортизацію та інші статті витрат.

   Розуміючи вартість хвилини роботи обладнання, можна розрахувати вартість усієї роботи, знаючи загальний час на її виконання. Для цього загальну кількість хвилин, що потрібна для виконання роботи, помножимо на вартість однієї хвилини і отримаємо частину собівартості у формуванні загальної вартості продукту чи послуги.

   Висновок: розрахунок вартості роботи зведеться до розрахунку часу виконання роботи, помноженого на вартість одиниці часу, і додавання вартості матеріальних ресурсів.

   Про це та інше йтиметься у наступних статтях.

Приклад для детальнішого пояснення цієї публікації.
– Вартість, наприклад, 1 робочої години роботи обладнання буде становити не менше 27.60 грн.
– Якщо ваше обладнання виробляє за 1 годину 100 одиниць продукції, то ціна (собівартість) однієї одиниці продукції не може бути меншою, ніж 27.60/100 = 0.276 грн.
На цьому етапі зменшити собівартість одиниці продукції можна шляхом збільшення періоду окупності обладнання, наприклад, з 5 років до 10 років, або купивши його дешевше. Інший спосіб – збільшити кількість робочого часу (наприклад, організувати роботу в 2-3 зміни на добу). Адже вартість обладнання – це лише одна зі складових собівартості продукції.